Віра Анатій. Два роки не з нами
Молодший лейтенант Віра Анатій загинула на світанку першого дня широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну, 24 лютого 2022 року. Їй назавжди 36 років.
Віра народилася в Очакові. Навчалася у школі №1. У 2007-му закінчила Інститут педагогічної освіти Миколаївського національного університету імені Василя Сухомлинського. Того ж року вийшла заміж за Іллю Анатія. З чоловіком виховували двох дітей.
В 2015 році жінка підписала контракт із Збройними Силами України. Служила начальником групи персоналу 29-го дивізіону надводних кораблів Головної військово-морської бази «Намив» Військово-морських сил ЗСУ. Брала участь в АТО на Донбасі, тоді ж отримала офіцерське звання.
24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного російського вторгнення, Віра продовжувала виконувати військовий обов’язок. Несла службу в Очакові на одному з кораблів ВМС, в який влучила ворожа ракета. Деякий час тіло Віри Анатій не могли знайти.
Захисницю поховали 20 березня 2022 року в селі Сербичани, де народився її чоловік.
У Новодністровську проживають чоловік і діти.
"За особисту мужність під час виконання бойових завдань, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" Указом Президента України №134/2022 від 14.03.2022 року нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Інші відзнаки:
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі»,
Пам’ятні знаки «За зміцнення бойової готовності ВМС», «Ветеран війни»,
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»,
Почесна відзнака «За участь в АТО»,
подяки та грамоти в/ч А0437,А0898.
