Тарас Григорович Шевченко – це вогонь, що ніколи не згасне в серці нашого народу
В березні українці традиційно відзначають Шевченківські дні, які припадають на роковини народження і смерті Генія, Поета, Пророка, що відкрив світові буття українців, і завдяки якому скарби української душі повною рікою влилися в загальний потік людської культури.
Споконвіку щедрою і благословенною була українська земля, бо на ній народжувалися люди, перед генієм котрих схиляється світ. І найперший серед них — Тарас Шевченко, велетень духу і співець народної свободи. Цьогоріч виповнюється 210 років з дня його народження.
Тарас Григорович Шевченко, народився 9-го березня 1814 року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці, Київської губернії, що нині є Черкаською областю. Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши цей світ на суд Божий.
Чи міг тоді хтось передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати міста, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники й численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети та засновувати державні премії?
Та таке визнання гідне його геніальності. Постать Великого Кобзаря у своїй величі була, є і буде ні з чим незрівнянною і невичерпною для людського осягнення. Тим більше, що всі його твори народжувались далеко не в сприятливих умовах, попри жорстокі заборони писати й малювати. У 24 роки він ще кріпак, 10 років перебував у неволі й солдатській муштрі, без родини, далеко від України. У 47 років став академіком, але у такому ж віці відійшов у засвіти.
За своє недовге життя Т.Г.Шевченко зумів розбудити національну свідомість українців, а Україну відкрив світові, став Генієм і Пророком. Його поетичне слово самоука і кріпака було сильнішим за слова вельмож і царів.
В літературному спадку Тараса Шевченка налічується 237 віршів та поем і 11 прозових творів, ще понад тисячу образотворчих творів він подарував нащадкам як художник. Кожен його твір зігрітий безоглядною любов’ю до України й українців, зболений долею Вітчизни, є заповітом нащадкам. Вся його творчість це його душа, в ньому він був чесний і добрий, затятий і нескінченно багатий любов’ю.
З Днем народження, Тарасе Григоровичу!
