Історія становлення й утвердження Державного Прапора України
Синьо-жовте знамено, яке ми сьогодні шануємо як Державний Прапор України, символізувало Київську державу ще до християнізації Русі. Ці кольори були присутні на гербах майже всіх міст і князів часів середньовіччя і Галицько-Волинського князівства у XIV столітті.
Козаки Війська Запорозького на своїх хоругвах, разом з іншими, також використовували багато синіх і жовтих фарб. А з XVIII століття в окремих полках вже набули поширення двокольорові бойові знамена різної форми.
У сучасному вигляді український прапор вперше здійнявся над міською ратушою Львова, у червні 1848 року під час «весни народів» його підняли українці Королівства Галичини та Володимирії, яке входило до Австрійської імперії. А в Наддніпрянщині, що входила до складу Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. Вже за десять років, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. 22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання блакитного та жовтого кольорів як прапор Української Народної Республіки.
Більшовики, прийшовши до влади і створивши Українську Радянську Соціалістичну Республіку, заборонили використання української національної символіки, у тім числі й синьо-жовтий прапор. За порушення заборони карали багаторічними засланням в табори. Проте навіть і в радянській Україні були люди, які ризикували власною свободою і раз-по-раз піднімали національне знамено. Відомі такі факти:
– 1 травня 1966 року студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса замість червоного прапора над будинком Київського інституту народного господарства у Києві вивісили синьо-жовтий.
– 22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.
– 26 квітня 1989 року у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії.
– 22 травня 1989 року – з національними стягами було проведено Шевченківське свято в Києві.
– 21 січня 1990 року – вперше люди масово вийшли на вулиці з синьо-жовтими прапорами, під час акції «Живий ланцюг» до Дня соборності України.
– 14 та 23 березня 1990 року прапори з’явився над Стрийською та Тернопільською міськрадами.
– 3 квітня 1990 року – прапор знову був піднятий над Львівською ратушою.
– 24 липня 1990 – урочисто замайорів у столиці над Київською міською радою.
– 24 серпня група депутатів, серед яких були В’ячеслав Чорновіл, Микола Поровський, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор, Ігор Деркач, Володимир Крижанівський, внесла до сесійної зали Верховної ради України синьо-жовтий прапор, розміром 8 на 4 метри, і накрила ним трибуну. Священик УАПЦ Петро Бойко освятив прапор.
Якраз до цієї події і прив'язаний Указ Президента України Леоніда Кучми №987/2004, яким було запроваджене щорічне святкування 23 серпня Дня Державного Прапора України.
