Роман Васильович Бурдинюк
13.11.1982 – 02.08.2025
Новодністровець, випускник першої школи. Працював на будівництві. Деякий час проживав на Київщині. Перед великою війною повернувся у рідне місто.
Як сумлінний і добросовісний громадянин своє держави відгукнувся на заклик Вітчизни і 22 липня 2022 року став у військовий стрій.
Відповідальний, небагатослівний, завжди готовий прийти на допомогу Роман Бурдинюк мав загострене відчуття справедливості, що виливалось у щире бажання захистити рідну землю від нападника.
Спочатку Роман потрапив у підрозділ обслуги, це за сто кілометрів від передової. Але через три місяці він написав рапорт з проханням перевести його ближче до фронту. Його перевели Донеччину.
Воював у складі 2-го гранатометного розрахунку протитанкового взводу 1-го єгерського батальйону військової частини А 4056. 15 липня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту України в районі населеного пункту Новопавлівка Покровського району Донецької області отримав важке поранення. Серце солдата Романа Бурдинюка перестало битися 2 серпня в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І.І.Мечникова.
В рідне місто повернувся 11 серпня. Похований на міському кладовищі.
В полеглого героя залишилася дружина, дві донечки.
Відзнаки: "Хрест воїна-єгеря" І ступеня від 68-ї Окремої єгерської бригади ім.Олекси Довбуша
